- Сьогодні поспілкуємось з Інною Хлівною, начальником 1-го сектору управління протидії кіберзлочинам в Одеській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України. Вітаю, Інно! Розкажіть нам, що таке кіберзлочини?
Кіберзлочин – суспільно небезпечне винне діяння, кримінальна відповідальність за яке передбачена законодавством, вчинене в кіберпросторі за допомогою електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку, яке полягає в протиправному, несанкціонованому створенні, зберіганні, обробці, підробці, блокуванні, знищенні об’єктів інформаційної інфраструктури. - Хто найчастіше стає жертвою кіберзлочину?
Жертвою кіберзлочинців може стати будь-хто. Вам не обов’язково бути керівником великої компанії або знаменитістю, часто від атак хакерів страждають звичайні люди.
Відсутність фізичного контакту з жертвою або представниками фінансової установи, а також анонімність, швидкість здійснення стали ключовими передумовами підвищення зацікавленності злочинців кіберпростором.
На мою думку, найбільше від кіберзлочинів страждає молодь, яка досить часто користується соціальними мережами та публічними мережами Wi-Fi, при цьому вони не турбуються навіть про такі заходи безпеки, як встановлення пароля або антивірусного програмного забезпечення та ті, хто здійснюють придбання товарів в мережі Інтернет.
Найпоширенішою схемою інтернет-шахрайства на сьогодні залишається продаж неіснуючих товарів. Вказаний вид шахрайства не залежить від платформи на якій розміщується оголошення. Мета шахраїв отримати передплату, чи повну суму за неіснуючий товар від покупця, після чого перестати виходити на зв’язок та не поставити товар
- Як вберегти себе від шахрайства в інтернеті?
Для того, щоб не стати жертвою шахраїв необхідно дотримуватись таких правил:
- купувати та сплачувати лише на перевірених сайтах, надавати перевагу накладеному платежу
- у разі купівлі на платформі оголошень, обговорюйте деталі угоди тільки в чаті цієї платформи та не переходьте у сторонні мессенджери
- перевіряти правильність назви необхідного сайту: адже один непомітний символ на панелі адреси може означати, що Ви потрапили на фішинговий сайт
- у жодному разі не повідомляти дані банківської картки, а також коди з SMS від мобільного оператора або банку, які можуть використовуватися для підтвердження платежів. А в разі сумніву чи з Вами веде бесіду справжній працівник банку, звернутись до банку за номером телефону, вказаним на звороті карти.
- також дуже простий але дієвий спосіб перевіряти номер телефону/банківської картки та назву сайту в пошукових системах мережі Інтернет.
- Куди можна подати скаргу/заяву про правопорушення? Який алгоритм дій?
Про такі факти необхідно повідомляти підрозділи Національної поліції України. Або наприклад це можливо зробити через звернення на офіційному сайті Департаменту кіберполіції. - Ще маю до Вас досить актуальне на сьогодні питання, з приводу ІПСО, які поширюються в соцмережах, чи відслідковують їх?
Можу сказати, що не тільки відслідковуємо а й успішно боремось з ними. Департаментом кіберполіції створено та підтримується проєкт «МРІЯ», який об’єднує не байдужих громадян саме у напрямку протидії дезінформаціїї, а також російській пропаганді в мережі Інтернет. На сьогодні у проєкту є офіційний сайт та телеграмм канал StopRussiaChannelMRIYA https://t.me/+EbXZHBfHXbszY2I6. Канал – це головна інструкція та засіб комунікації з підписниками, а також платформа, яка щоденно приймає інформацію про фейкові ворожі ресурси, перевіряється модераторами і відправляється на блокування небайдужими громадянами.
Закликаю небайдужих громадян долучатись до боротьби на інформаційному фронті! Адже, з «МРІЄЮ» ми на крок ближче до перемоги! Слава Україні!
